4. АНТОНІНА ПАРАСКУН – ANTONINA PARASKUN.

Завжди радісно бачити як те, що було понівечено – попри всі випробування повертається до життя, до того життя, що було колись, раніше. Так само як і будівля поза Антоніни, так само як і Антоніна. Вона чекає чоловіка та батька своєї дитини, чекає з полону та аби зустріти його та радіти зустрічі та бути прикладом гідності, Антоніна, як і будівля, робить над собою важливу роботу – відновлюється та продовжує жити.

It is always joyful to see how something that was mutilated - despite all the trials, returns to life, to the life that was once, before. Just like the building outside Antonina, just like Antonina. She is waiting for her husband and the father of her child, she is waiting for him from enemy captivity, and to meet him and be happy to meet him and be an example of dignity, Antonina, like the building, does an important job on herself - she recovers and continues to live.